Посольство Японії в Україні
在ウクライナ日本国大使館
1. Підведення підсумків 3-річної місії
Завершуючи свою 3-річну місію Надзвичайного та Повноважного Посла Японії в Україні, я повертаюся до рідної країни. Час, проведений в Україні з дня мого призначення 10 жовтня 2011 року, пролетів як одна мить. І тепер, коли озираюся назад, ці три роки в Україні здаються мені сном.
Я розпочав свою місію через півроку після Великого східнояпонського землетрусу, що трапився 11 березня 2011р., та аварії на АЕС «Фукусіма-1». Оскільки Україна має гіркий досвід Чорнобиля, одним із найважливіших завдань для мене було сприяння співробітництву між нашими країнами у сфері подолання наслідків аварій на АЕС. У квітні 2012 року було підписано Угоду про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях, на основі якого згодом було проведено дві зустрічі Спільного комітету, розпочато спільний проект спостереження з малих супутників та досягнуто багатьох хороших результатів.
Щодо співробітництва у сфері подолання наслідків аварій на АЕС, протягом останніх трьох років було укладено велику кількість угод про партнерство між університетами обох країн, значно розширено співпрацю між експертами. У липні 2013 року в Києві, а саме у Національній академії наук, була проведена перша в Україні лекція японського лауреата Нобелівської премії, директора Японського інституту фізико-хімічних досліджень "RIKEN" доктора Ріоджі Нойорі. Крім того, Агентством із атомної енергії Японії спільно із Державною інспекцією ядерного регулювання України було проведено семінар на тему нерозповсюдження ядерного матеріалу та забезпечення ядерної безпеки, організовано першу конференцію для університетських дослідників та інженерів щодо обміну досвідом та технологіями, а також проведено засідання Українсько-Японського комітету з питань науково-технічного співробітництва, що відзначилися особливою результативністю.
У 2012 році, крім численних делегацій, що відвідали Україну з метою огляду ЧАЕС, на честь 20-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною було проведено також ряд культурних заходів. Вперше в Україні, у центрі культури та мистецтв Київського політехнічного інституту відбулась лекція та демонстрація чайної церемонії у виконанні Великого майстра школи чайної церемонії Урасенке, виступи японського традиційного театру Кабукі пройшли у трьох містах України - Києві, Львові та Донецьку, а в НТУУ "КПІ" відбулася лекція президента Університету м. Кіото професора Хіроші Мацумото. Думаю, що усі ці події назавжди залишать свій слід у історії дружніх відносин між нашими країнами.
В ході протистояння режиму, що почалося через зрив підписання асоціації з ЄС, на Майдані пролилося багато крові та постраждала велика кількість людей. В кінці лютого все ж відбулася зміна влади, але за нею послідували фактичне приєднання Криму до Росії та воєнні дії на Сході України, які знову призвели до численних жертв. Не зважаючи на підписання Мінських мирних домовленостей, режиму припинення вогню так і не було досягнуто, і кількість жертв продовжує зростати. Кількість людей, що були змушені покинути свої домівки, вже за попередніми оцінками сягає 400 тис. осіб.
Зараз Україна переживає чи не найважчу кризу з часів здобуття незалежності, однак вона стосується не лише України. Це загроза всьому міжнародному порядку, що встановився після Другої світової війни, виклик для світової історії та одне із найважливіших питань, що повинне бути вирішене спільними зусиллями міжнародного співтовариства.
Це велика трагедія для України і моє серце наповнюється болем, коли я бачу жертви та страждання українців. До свого призначення, я навіть уявити собі не міг, що переживатиму разом з українським народом та урядом такий доленосний період в історії держави та матиму змогу своєю працею її підтримати. Для мене це стало можливістю ще раз переосмислити такі поняття, як держава, суспільство та людське життя.
2. Значення Майдану, допомога Україні та ін.
Згідно мого бачення подій, що розпочалися у листопаді минулого року, протестний рух, метою якого спочатку було підписання Асоціації з ЄС, згодом переріс у революційну боротьбу за повалення старого режиму та відстоювання демократії, що через великі жертви та кровопролиття все таки закінчилась зміною влади. Для України, на мою думку, це стало дуже важливим кроком у напрямку зміцнення громадянського суспільства, що захищає принципи демократії. Саме в цьому і полягає значення Майдану. Тепер Україна рухається уперед, впевнено дивлячись у майбутнє (у сторону Заходу), а не минуле (на Схід). І вибори Президента, що відбулися у травні, ще раз це підтвердили.
Вторгнення Росії до Криму, що посилило відчуття кризи після повалення режиму, а також його подальша анексія, перетворили внутрішній конфлікт між владою і протестними рухами у протистояння України та Росії, а також світової спільноти і Росії. Разом із іншими країнами «Великої сімки» Японія надає Україні посильну підтримку та сприяння для якнайшвидшого відновлення миру та стабільності. Для відродження зруйнованої внаслідок війни економіки, а також вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб, Україна зараз потребує значно більшої підтримки та допомоги ніж у мирний час. У березні Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе затвердив пакет допомоги Україні у розмірі 1,5 млрд доларів США. Для Японії, яка сповідує принцип верховенства права та політику «активного пацифізму», надзвичайно важливим є активно сприяти розбудові миру і стабільності у світі.
Передумови для отримання Україною допомоги від міжнародної спільноти полягають у викоріненні корупції, над чим зараз ведеться активна робота, фундаментальному реформуванні судової та правоохоронної систем, покращенні кон'юнктури ринку, а також проведення інституційних реформ. Я щиро сподіваюся, що їх реалізація сприятиме становленню України, як демократичної держави, що користується довірою міжнародної співтовариства.
3. Відносини України та Японії
Якщо говорити про відносини між нашими країнами, то стосовно зв’язків з відповідальними особами, за ці три роки Україну відвідали два рази міністр закордонних справ Кісіда, вперше призначений міністр з реконструкції Немото та міністр економіки торгівлі та промисловості Мотегі, що змінило картину минулих досягнень, коли за 21 рік незалежності України японські міністри відвідували її лише тричі. Також, після Великого землетрусу на сході Японії та аварії на АЕС Фукусіма у березні 2011 року, серед японських делегацій для ознайомлення з Чорнобилем були члени парламенту, урядовці, представники органів місцевого самоврядування, експерти, робітники АЕС, журналісти, прості громадяни – всього 64 делегації.
Що стосується сфери торгівлі та інвестицій, то питання автомобільної безпеки було успішно вирішено на ранній стадії згідно правил СОТ, а також в ході переговорів щодо підтримки інвестиціями, була обговорена цікава пропозиція підтримки японських підприємств на українському ринку, і я сподіваюсь на якнайшвидше підписання угоди.
Про розвиток співробітництва для подолання наслідків аварії на АЕС Фукусіма та співробітництва у сфері наукових технологій, я вже говорив у пункті 1.
Що стосується сфери освіти, культури та інформації, то можна навести приклади таких досягнень. На додаток до вищезгаданих заходів, присвячених 20 річниці встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною, у 2012 році під час візиту до України заступника Міністра освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії Міхо Такаі було підписано меморандум про співпрацю у сфері освіти з Міністерством науки і освіти, молоді та спорту України (зараз Мінстерство науки і освіти України та Міністерство молоді та спорту України). У 2013 році проректор Токійського університету Мацумото Йоічіро відвідав Україну та прочитав лекцію студентам Київських вищих навчальних закладів. У 2013 та 2014 роках всесвітньовідома японська піаністка Фудзіко Хемінг дала два сольних концерта у Національній філармонії України. Також, не можливо не згадати два симфонічних концерта, присвячених першій та третій річницям Великого східнояпонського землетрусу у березні 2012 та 2014 років, які були організовані спільними зусиллями відомого японського диригента Уено Такаші та українського композитора та волторніста Василя Пилипчака на підтримку жертв та постраждалих від цього стихійного лиха. З 2012 року завдяки дружнім Японії організаціям вже три роки поспіль проводиться найбільший в Україні фестиваль-виставка японської культури «Япономанія». Окрім цього, кожного року у травні на підтримку жертв Великого східнояпонського землетрусу Київський гольф клуб «Гольфстрим» за підтримки Київського сигарного клубу та Українсько-Японського Центру проводить фестиваль японської культури «Сакура Фест».
Що стосується студентів, які їздять до Японії на навчання по програмах Міністерства освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії, то за три роки їх кількість збільшилась з 10 до 15 студентів на рік. Загалом японську мову в Україні вивчають понад 2000 людей, і я сподіваюсь, що кількість тих, хто цікавиться Японією, її культурою та мовою, а також приймає участь у різноманітних мовних та культурних заходах, буде збільшуватись з кожним роком.
4. Поширення інформації. Розуміння України.
Коли я прибув до України, твердо вирішив зробити усе можливе задля розвитку дружніх відносин та співпробітництва Японії та України. Саме через це, я намагався використовувати усі можливості зустрічі із представниками масс-медіа, щоб поширювати інформацію та повідомлення з позиції представника народу та Уряду Японії. Окрім цього, я був радий мати змогу також і висловлювати думки та коментувати події з точки зору звичайного японця, для того щоб передати спосіб мислення та світогляд японського народу.
Окрім розповсюдження інформації та оприлюднення думок, будучи Послом Японії тут, я намагався використовувати будь-яку нагоду, щоб відверто спілкуватись із українцями та зрозуміти Україну. Для цього, я із дружиною відвідав безліч місць у Києві та околиці, зокрема й такі де ніхто із інших співробітників Посольства Японії не бував. Також, ми відвідали безліч місць за програмою Людської безвідплатної допомоги «Кусаноне» та намагались якомога активніше проводити вихідні.
Пригадую, мені часто говорили, що я був першим іноземним Послом у тих місцях. За три роки в Україні, я відвідав усі області України, окрім Луганська, також і АРК, і у місті Севастополі теж побував. У кожному місці, нас надзвичайно тепло та радісно приймали і на сьогодні, усе це залишилось у моїй пам’яті одними із найприємніших спогадів мого життя. Щодо однієї області, яку я не зміг відвідати, я вірю, що це знак із вище та можливість відвідати Україну у майбутньому.
5. Розставання з Україною
8 жовтня відбувся мій прощальний прийом. Через обмежений простір, на жаль, не вдалось запросити усіх людей, з якими я мав нагоду познайомитись за час мого перебування в Україні, але на нього приїхали люди із далеких областей України, наприклад Одеси, Харкова, Львова, Чернівців та інших місць. Мені насправді дуже незручно, що багатьом шановним гостям довелось чекати у черзі понад годину для того щоб попрощатись, але понад усе, мені вкотре передалось тепло сердець українських людей.
4 квітня 1986 року, коли стався вибув на Чорнобильській АЕС, я працював секретарем у Посольстві Японії в Америці, відповідальним за співпрацю у науково-технічній сфері, а у час катастрофи мене було призначено відповідальним за реагування на аварію. Те, що у мене із Україною буде такий особливий зв’язок, а ще й призначення Послом, зародило у мені особливе ставлення до України, країни незвичайної. І те, які часи тепер проживає Україна, я переживаю так само, як українці. Відтепер, це моя друга Батьківщина, незмінна як і Японія.
Цьогорічна осінь у Києві особливо красива. Вона, немовби, сяє золотом. Звісно що і прогулянки парком Шевченка разом із дружиною оповили нас красою золотого листя, але й у день від’їзду, 15 жовтня, околиці Бориспільського аеропорту, заповнені жовтогарячим листям, відбились у пам’яті не менш, ніж золоті верхи київських храмів. Від’їзд із України наповнює мене смутком, а те що час летить лише вперед та не повертається, щемить у серці. Але те, що мене відпроваджує така чудова золота київська осінь і можна назвати щастям.
Я продовжуватиму і надалі докладати усіх зусиль задля зближення дружніх відносин Японії та України. Від усього серця вдячний усім людям, які підтримували мене напротязі цих трьох років. Із теплом у серці очікую дня, коли ще раз завітаю до України.
Бажаю усім Вам міцного здоров’я!
Слава Україні!
Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні
Посол Японії в Україні
Саката Тоічі
(жовтень 2014 року)